Уридин необхідний для створення нейронних мембран. Він також може збільшити швидкість зростання числа нейронів і їх оновлення. У їжі міститься мало уридину. Наш організм може синтезувати його достатньо для того, щоб задовольняти свої основні потреби, але добавки можуть принести додаткову користь. Дослідження на гризунах показують, що уридин взаємодіє з багатьма нейротрансмітерами і фармацевтичними препаратами. У той час як уридин сам по собі може допомогти в разі депресії, він так само може підтримати дію тих антидепресантів, які підвищують настрій, і когнітивних активаторів, які покладаються на фактори росту, наприклад, таких як чорниця і Бакопа Моньє. Однак, оскільки наразі існує нестача досліджень на людях (їх лише кілька) і довгострокових даних щодо безпеки приймання, я переношу уридин у список додаткових варіантів.
ЯК ЙОГО ПРИЙМАТИ? Уридин зазвичай приймають у вигляді добавки монофосфату уридину (UMP), який містить 2⁄3 уридину. Стандартне дозування уридину становить 250-500 мг двічі на день (тобто 500-1000 мг/добу), що відповідає 375-750 мг UMP двічі на день (тобто 750-1500 мг/добу). Інші варіанти - триацетил уридин (ТАУ) і цитиколін. Якщо ТАУ справді в сім разів більш біодоступний, ніж еквімолярна кількість уридину (як було зазначено в одному дослідженні), можна приймати набагато нижчі дозування: 35-70 мг двічі на день (тобто 70-140 мг/добу). Досліджень щодо цього препарату все ще мало, тому не можу його рекомендувати. Що стосується цитиколіну, то він є джерелом як цитидину, який організм перетворює на уридин, так і холіну, який мозок перетворює на ацетилхолін. Під час прийому цитиколіну, щоб отримати необхідне дозування уридину, необхідно вжити: 500-1000 мг двічі на день (тобто 1-2 г/день). Також зазначу, що необхідні подальші дослідження, щоб визначити, що буде ефективнішим: вживання уридину з їжею чи на порожній шлунок.